ОСОБЛИВОСТІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПІДЛІТКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті представлено результати теоретичного аналізу стану дослідження проблеми саморегуляції в підлітковому віці дітей із порушенням розумового розвитку. Мета – розкриття поняття й особливостей підліткового періоду розвитку дітей із порушеним інтелектом і стану їх саморегуляції. Зазначено, що підлітковий вік є складним, проходить пасивний або активний розвиток, характеризується важливими психофізіологічними перетвореннями: формуванням ціннісного «Я», самовихованням, емоційно-вольовими та комунікативними взаємодіями, потребує володіння собою, регуляції поведінки та власних емоцій. Результати. Обґрунтовано, що підлітки з порушеннями розумового розвитку характеризуються недорозвиненням мисленнєвих процесів, мовлення та комунікації, а спілкування з однолітками, з одного боку, є своєрідним джерелом інформації, із другого – це колективна взаємодія і специфічний вид емоційного спілкування, воно сприяє становленню особистості. Спільна діяльність виробляє навички соціальної взаємодії, вчить співвідносити власні інтереси із суспільними. Усе це здійснюється завдяки вмінню володіти собою та регулювати свої поведінкові й емоційні процеси. Нестійкість емоційно-вольової сфери та поведінки, неналежна соціалізованість, усе це спричиняє несформованість саморегуляції, яка особливо необхідна саме цій категорії дітей. Обґрунтовано психофізіологічні механізми, що забезпечують самоорганізацію підлітків із порушеним інтелектом, яка залежить від часу виникнення порушення, міжфункціональної взаємодії та внутрішньомозкових зв’язків, які лежать в основі психічного розвитку. Зазначено тісний зв’язок саморегуляції з функцією самозбереження та рефлексією, яка проходить перетворення завдяки розширенню знань про навколишній світ. Саморегуляція та самозбереження еволюційно тісно взаємопов’язані, адже в умовах постійно мінливого навколишнього середовища в підлітків із наявністю  психофізіологічних порушень це забезпечує виживання й адаптацію. Висновки. Саморегуляція тісно пов’язана з рефлексією, яка спочатку має неусвідомлений характер, а з розвитком особистості, з набуттям знань про навколишній світ відбувається розвиток самостійності, активної діяльності й усвідомлення зовнішніх процесів.