ДОСЛІДЖЕННЯ РОДИН, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

Мета – дослідження батьківсько-дитячих відносин на рівні двох підсистем – шлюбної та батьків- ської – з метою визначення психологічних особливостей родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами. Методи. Для дослідження родин, які виховують дітей раннього віку з особливими освітніми потре- бами, були використані такі психологічні методики: «Аналіз сімейних взаємин» (АСВ) Е. Ейдеміл- лера та В. Юстицкіса, «Фрайбурзький особистісний опитувальник» (Freiburg Personality Inventory, FPI), методи «Вивчення акцентуацій характеру» А. Егідеса (у модифікації І. Слободянюка, О. Холодової, О. Олексенко) та «Вивчення батьківського ставлення» А. Варга, В. Століна. Крім того, реалізовано такі статистичні методи: метод порівняння середніх значень (Compare Means) з метою порівняння середніх показників особистісних чинників у дорослих різних груп. Результати. У процесі проведеного наукового дослідження були отримані такі результати: вихідним емпіричним фактажем для визначення характеристик дитячо-батьківських стосунків стали змінні, які були визначені за допомогою стандартизованих психодіагностичних засобів. Побудовано факторну модель батьківсько-дитячих взаємовідносин, до яких було включено 10 чинників, а саме: «авторитарна виховна диспозиція», «потуральна виховна диспозиція», «конструктивна виховна протекція», «психастенічна осо- бистісна диспозиція», «амбівалентна особистісна диспозиція», «поблажливо-байдужа особистісна дис- позиція», «домінантно-агресивна особистісна диспозиція», «екстравертована особистісна диспозиція», «інтровертовано-педантична особистісна диспозиція», «пасивно-захисна особистісна диспозиція». Необхідно підкреслити, що під час порівняння середніх показників особистісних чинників респон- дентів факторна оцінка визначила кількісну міру прояву особистісного чинника. Узагальнено дані статистично значимих відмінностей щодо вираженості чинників досліджуваних від- повідно до статі. Визначено, що жінки більш схильні до прояву конструктивного відношення до власної дитини. Проведено дослідження чинників у досліджуваних за рівнем сімейного функціонування. Визна- чено, що члени дисфункційної та пвсевдофункційної родини схильні до утвердження та пропагування культу дитини, вони прагнуть до максимального задоволення різноманітних потреб дитини. Висновки. Таким чином, змістовне наповнення окреслених чинників батьків є ядром успішної організації та реалізації психологічного супроводу.